У цьому році на Київському Міжнародному Фестивалі Реклами особливу увагу буде приділено конкурсам Craft, тобто рекламної майстерності. Так як подібні номінації вводяться в цьому році вперше і на Каннських левах, і на КМФР, рекламісти «завмерли» в очікуванні. Хтось упевнений, що ці конкурси - величезний крок вперед до більш прозорого і цивілізованого ринку і якісної реклами. Дехто ж, визнаючи «цікавість» і «своєчасність» конкурсів, цього разу вирішили почекати і подивитися, що з цього в кінці кінців вийде. Свою точку зору нам вже пояснив Віталій Кокошко, керівник агентства «Кінограф». Ми вирішили опитати креативних директорів агентств про їхнє ставлення до конкурсів Craft.

Сергій Кривошея, креативний директор Euro RSCG Kiev:

Мені здається, що рішення організаторів КМФР приєднатися до практики таких поважаних рекламних форумів як Канни і Нью-Йоркський фестиваль є абсолютно резонним і свідчить про його зрілість і статус, який помітно підвищився. Креативна складова (і в першу чергу - ідея), безумовно, є найважливішою в оцінці будь-якої конкурсної роботи. І в той же час нерідко викликають здивування ролики й принти, що стали призерами завдяки цікавій ідеї, але дуже посередні в плані реалізації, а то й просто демонструють недостатньо високий професійний рівень їхніх творців.

Рекламний продукт - це, як правило, результат роботи великої кількості людей. Упевнений, що введення категорій "Craft" посилить мотивацію таких важливих складових нашого рекламного цеху як продакшн і пост-продакшн. Без їх кровної зацікавленості в тому, щоб отримати на виході максимально якісну рекламу ті ж Канни нам ще довго «не світять», оскільки там у слабкого по екзекьюшену ролика шансів потрапити навіть до шорт-листа практично немає. Що вже говорити про золото ... Для агентств - це однозначно корисно.

Є, правда, один момент, який мені, як креативному директору, видався несправедливим в київському "Craft'і". Чомусь, якщо перемагає робота, подана агентством, переможцями опиняються всі, хто причетний до її створення. Але якщо, наприклад, рекламний ролик подається від студії, вона пожинає лаври в гордій самоті. І це при тому, що якісне втілення ідеї часто відбувається не «завдяки», а «всупереч і незважаючи на», і на всіх стадіях дуже сильно залежить саме від креативної команди агентства, яка бореться з конвеєрним підходом (дуже поширена зараз в продакшені практика) , не пропускає «виробничий» шлюб і пропонує рішення навіть у ситуаціях, коли здавалося б нічого вже не можна зробити.

При такому підході до умов подачі робіт залишається тільки сподіватися на добру пам'ять і порядність студій, які не будуть виставляти на конкурс роботи, в яких їх заслуги вельми скромні. Якщо за очі хтось розповідає, що агентство на майданчику тільки тим і займається, що жере бутерброди біля плейбека і заважає студії і режисерові працювати зі своїми дурними коментарями, так це неправда. В усякому разі - не про моє агентство. Ми вкладаємо все своє вміння, досвід і душу не тільки в ідеї, але і в процес їх реалізації.

Єгор Харьков, креативний директор МЕХ:

Це вкрай важливо і своєчасно! Екзекьюшн - наша головна проблема. Набридло облизуватися на те, як знімають, фотографують і ретушують в цивілізованому світі. Особисто я був задоволений результатом усього кілька разів - це були проекти, зроблені з режисером Іваном Цюпкою і зйомка\пост-продакшн з DayNight Photoproduction Богдана Шевченка.

Якщо я бачу гарну роботу, одразу ж з'ясовую хто її робив і при першій можливості звертаюся до цих людей. "Працюй, а бабки тебе доженуть". На жаль, це велика рідкість у нашій справі, переважна більшість людей прийшли в рекламу за грошима і все, що "повз касу" їх не цікавить. Раніше продакшни нарікали на непорівняні із заходом бюджети, але в Україні рубіж у півмільйона доларів давно подоланий. А роликів, подібних, наприклад, цього, дуже простому, все ще немає:

Ще один важливий момент: вибір продакшну. У даний момент більшість з них нічим один від одного не відрізняється - всі продають одних і тих же режисерів, беруть обладнання в одних і тих же ренталів і так далі. Деякі напружуються на етапі тендеру більше за інших, це зручно для агентства, але невідомо чи позначиться на фінальному результаті. Інші готові "падати по косту", але зняти дешевше можна завжди, питання якою ціною. Крім продакшн-трітмент я звертаю увагу на однорідність рівня робіт як на показник того, що компанія "тримає марку", ось, мабуть, і все.

Олексій Пасічник, креативний директор Adventa LOWE

Я ставлюся до нових фестивальних категорій позитивно. Добре, що у агентств з'явилися додаткові можливості виміру ступеня їх креативності та професіоналізму. Подаючи роботи на фестиваль, завжди хочеться знайти для роботи якомога відповіднішу категорію.

Олег Лапшин, креативний директор Saatchi & Saatchi
Судити про конкурси рекламного майстерності зараз складно, тому що їх ніде не було. Скажімо так, якщо б у тих же Каннах або на Clio це вже існувало, то можна було б сказати: «так, це працює», або «ні, це трохи дивно, тому що мова вже йде не стільки про рекламу, скільки про саплайерів , візуалізація ». Як агентстка людина, я ось так відразу двома руками проголосувати за це не можу. Був би в мене продакшн, я б виступав виключно «за», але як людина з креативного агентства я вже зараз бачу деякі потенційні складнощі, які можуть в результаті цього виникнути. З іншого боку, це може виявитися дуже вдалим кроком, але все одно, треба спочатку подивитися, який резонанс на ринку буде від цього пост-фактум.

Анже Йереб, креативний директор Kaffeine Communications

Для мене, як для співвласника і креативного директора локального українського агентства, введення конкурсів рекламної майстерності на Київському Міжнародному Фестивалі Реклами, і подальше ранжування продакшн-студій в новому рейтингу від Всеукраїнської рекламної коаліції здається великим кроком вперед. Кроком у напрямку до більш цивілізованих відносин на рекламному ринку, але головне - до більш якісного рекламного продукту, так би мовити, на виході.

Мені здається, що це не лише відкриє ринку нові імена, але й буде в значній мірі стимулювати численних саплаерів і підрядників, які задіяні в процесі створення реклами, робити свою роботу більш якісно, самим шукати нові креативні нюанси і втілювати їх у життя. Я хочу бути впевненим, що працюю з кращими режисером, операторами або фотографами. При цьому я хочу знати, що люди, до яких ми звернулися як до продакшн-підрядника, викладаються на 110%, а не працюють «в півсили», тільки б результат їх роботи хоч якось відповідав брифу і побажанням замовника.

Загалом, я вважаю, що від цього виграють як агентства, яким легше стане орієнтуватися у світі вітчизняного продакшну, так і самі продакшн-студії і пост-продакшн студії, яким у майбутньому легше буде довести свою професійність, посилаючись на нагороди КМФР. Та й весь український рекламно-комунікаційний ринок від цього стане більш прозорим, зрозумілим, і, я сподіваюся, більше орієнтованим на якісний креатив.